Ми пытались выменять друг друга на фантики, сухие листья и капельку прозрачного счастья.
Сломалось.
Пробач, але я більше нічого не зможу тобі дати. Наші відносини вичерпані. Ми дуже довго тягнули цей момент, та ось і він. Роблю перший крок, бо ти не наважишся і ніколи мене не відпустиш. Здається ти мене любиш… пробач…
Я тільки твоє виправдання у дурницях.
Ти мною користувалась, нехтувала, а іноді топтала мене. Свої останні безсонні ночі ти проводила у темних під’їздах, з пивом і цигарками, тоді ти відпускала мене, ненадовго. Якими болючими були ті моменти.
Між нами прірва. Я – в минулому – для тебе. Згадуй мене.
Тепер ти інша і про тебе потурбуються інші. Назавжди залишуся твоїм солодкувато-примітивним спогадом.
Бувай.
Твоє дитинство.
